Вибір рупора

Мабуть найбільшою проблемою при побудові рупорної акустики є вибір рупора для СЧ-драйвера.

В цій статті буде розібрано основи конструювання рупорів.

Більшість  вважає, що будь-який хороший рупор підходить будь-якому хорошому драйверу, однак  на практиці все далеко не так просто…

Існує багато параметрів по яких слід вибирати підходящий рупор.

Декілька аксіом:

Розмір рупора: чим більша вихідна апертура та глибина рупора, тим нижча його  гранична частота, але тим більшою стає його направленість з ростом частоти.

   Як низько можна різати драйвер в рупорі- нижня гранична частота помножити на 2 (при використанні високого порядку фільтру можна різати дещо нижче). Наприклад нижня гранична частота рупора arai 290s становить 290Гц, отже оптимальним зрізом для нього буде 580Гц.

Кут розкриття: стартовий кут розкриття рупора, в ідеальних умовах він має збігатися з кутом розкриття драйвера для максимально можливого зменшення відбиттів(дифракції) в горлі рупора.

T-фактор: показник, який часто фігурує на різних ресурсах, однак практично ніде толком не описаний. Він характеризує форму рупора, для експоненціального рупора він = 1, при конічному рупорі він = ∞.

Найпопулярнішими є рупори з T фактором від 0,5 до 1, з відомих мені, лише e-jmlc має 1,4

Повернуся до кута відкриття: в більшості вінтажних драйверів він складає 5-8 градусів, в той час як у сучасних драйверів він суттєво більший, наприклад  для радіану 950 він становить 21 градус, для FaitalPRO HF200 – 23 градуси. Тому для більшості сучасних драйверів значно краще підходять сучасні рупори та хвилеводи.

Рупор має дві головні функціональні складові – направленість і навантаження драйвера опором повітря, з них випиливають його інші властивості, такі як підвищення ефективності драйвера.  Колись всіх цікавила лише максимальна ефективність, тому рупори конструювали вузьконаправленими і глибокими, що давало більшу віддачу і було важливим при малопотужних джерелах. Технології  пішли вперед: зросла потужність підсилювачів, чутливість драйверів і проблема “підсилення сигналу” відійшла на другий план.  Почали більше враховувати інтеграцію рупора в оточуючому середовищі і розподіл хвилі. Так з’явилися хвилеводи з постійною направленістю.

Вони були базовані не на класичних рівняннях Вебстера, а на нових, які дозволяли прогнозувати направленість на різних частотах. Як  результат- максимально правильне поширення хвилі в зовнішньому середовищі і мінімальна дифракція в горлі.

Кожен хвилевід є рупором, але не кожен рупор являється хвилеводом!

Нижче наглядний приклад переваги рупора tractrix над вінтажним klipsch.

Наведу список рупорів які мене свого часу цікавили

  1. Yuichi arai 290
  2. Old wooden iwata
  3. JMLC 350
  4. Tractrix 200
  5. Iwata 300
  6. E-Jmlc 300
  7. Сімейство SEOS та інші constant directivity хвилеводи.

Yuichi arai 290– фактично копія TAD  TH-4001

Гіперболічний рупор, який добре підходить для  TAD TD-4001 і для багатьох вінтажних драйверів. Частота зрізу 290Гц, отже рупор розрахований для використання від 580Гц.

Багато хто, як от Kartogen Audio, використовує його з сучасними драверами на кшталт radian 950, однак це зроблено  здебільшого з естетичних міркувань. Важливо не плутати з версією 290s, яка не має бокових вигинів і є суттєво спрощеним варіантом вищевказаного рупора.

JMLC 350- рупор розрахований Jean Michel Le Cleac’h

Складніша геометрія дозволяє покращити його інтеграцію з зовнішнім середовищем.

T-фактор 0,8. Кут відкриття 8 градусів, можна зробити кастомним, однак це дуже дорога опція, оскільки потрібно виготовляти нову форму.

Сучасний рупор, в якого є один суттєвий мінус- він не для малих кімнат

Як видно з прикріпленого фото, в нього дуже вузька діаграма направленості, що в малій кімнаті не дозволить отримати цілісної звукової картини. Те саме, але в дещо меншій мірі стосується трактриси 200.

Дані рупори не слід використовувати більші, ніж jmlc 350/ tractrix 200( за винятком кастомних версій), оскільки в більших моделях рупор виходить дуже глибоким і з’являється мегафонний ефект

E-jmlc 300/ iwata 300

Вони обидва являються, по суті, продовженням концепції рупорів jmlc, однак мають ширшу діаграму направленості і більш адаптовані до невеликих приміщень.

У e-jmlc Т-фактор = 1,4 що є найвищим показником серед рупорів сімейства JMLC.

Івата має дещо вужчу діаграму направленості і по цьому показнику знаходиться між jmlc/tractrix i e-jmlc

Окремо виділю хвилеводи з постійною направленістю:

Klipsch k402, SEOS 24/30, jbl 2384 та інші

Про їхні переваги можна прочитати у двох випусках audioexpress на сайті, в розділі «Бібліотека». Коротко- максимально широка діаграма направленості високих частот і максимально правильне поширення хвилі. З мінусів – слабо навантажують драйвер, тому навіть метрові монстри на кшталт klipsch k402 не можуть грати нижче 500Гц.

Тепер щодо матеріалу рупорів…

Завжди тривали суперечки щодо матеріалів рупора, що краще- дерево, вуглеволокно, цемент, тощо.

На мою думку, тут все залежить від реалізації: звісно, пластиковий рупор з товщиною стінки 3мм (як у EV9040) буде резонувати і видавати неприємні призвуки.  На практиці, різниці між масивним дерев‘яним рупором і товстостінним рупором з вуглепластику немає. Плюс зі застосуванням вуглеволокна можливо виготовляти рупори значно складнішої геометрії(jmlc, iwata, e-jmlc), а також куди простіше зробити рупор з кастомними опціями.

п.с. для тих, хто хоче знати більше – раджу прочитати статті про рупори, які я завантажив в бібліотеку сайту.

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *